Незважаючи на те, що Україна є країною, в якій успішно розвинені різні види енергетики, останнім часом перед українським урядом постало питання – як забезпечити тепло в оселях українців в районах і областях прилеглих до зони АТО. Блокування активістами «Самопомочі» залізниці яка веде в ОРДЛО ставить під загрозу можливість поставок вугілля з-за чого можуть початися перебої в роботі Луганської, Краматорської, Сумської та інших теплоелектростанцій, які знаходяться на неокупованій території України. В результаті зупинки ряду ТЕЦ 15% населення України може залишитися без світла і електрики.
Що перспективніше – енергія мирного атома чи вугілля
Так уже склалося, що Україна є не самою відсталою країною світу в галузі розвитку енергетики. При чому, Україна є однією з небагатьох країн Європи, в якій досі використовується все розмаїття технологій з виробництва електроенергії. На першому місці стоїть досить нова технологія ядерної енергетики. В Україні є навіть поклади урану, необхідного для роботи атомних станцій. Правда збагачений уран для роботи атомних станцій Україні доводитися купувати за кордоном і до недавнього часу такі поставки йшли з Росії. Виникає питання, якщо в Україні працює ряд атомних електростанцій, навіщо використовувати інші більш технологічно відсталі способи виробництва електроенергії? Але якщо вже в спадок від УРСР Україні дісталися Гідроелектростанції, і безліч теплоелектростанцій, то їх до недавнього моменту активно використовували для отримання електрики і підігріву гарячої води.
Варто відмітити, що також в Україні виробляються спроби переходу на екологічно чисті види отримання електроенергії. Тут використовується енергія сонця і вітру. Крім того, Україна є великим виробником органічних сонячних батарей, які масово продаються на експорт. Чому ж в Україні не розвивається настільки популярний напрям отримання електрики від сонячних електростанцій? Тим більше, що саме південно-східні регіони України – Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська області є найсприятливішими для отримання інтенсивної сонячної енергії. Але саме в цих областях для отримання електрики досі активно використовують вугільні технології переробки.
Так чому ж при такому широкому розмаїтті джерел виробництва електроенергії Україна ризикує в ряді областей залишитися не тільки без електрики, але і без опалення в зимовий період? Зрозуміло, причина тут одна – блокування активістами залізничних шляхів, за якими в Україну з ОРДЛО поставлявся вугілля марки «антрацит». Саме під цей тип вугілля були побудовані більшість ТЕЦ в прилеглих до вугільного басейну Донбасу. Виникає питання – чи може сучасна енергетика України, в якій використовують атомні, гідро- і навіть сонячні електростанції, залежатиме від старих технологій пов’язаних з видобутком вугілля на непідконтрольних територіях Донбасу? Мабуть тут присутні явні прорахунки українського уряду, який не бачить перспектив у впровадженні на Донбасі нових енергетичних технологій.
Зараз саме ті області України, в яких підприємства і ТЕЦ працюють на «антрациті» ризикують залишитися без роботи, а люди без тепла в оселях. Таким чином, без донбаського вугілля під загрозою перебоїв з електрикою і опалюванням можуть опинитися Луганська, Донецька, Сумська, Чернігівська, Харківська та Київська області.
Економічна вигода привела в енергетичний глухий кут
Підтримуючи економічні зв’язки з ОРДЛО і не відмовляючись від поставок вугілля, українська влада зробила ставку на економічну вигоду, адже купувати вугілля в Новоросії набагато дешевше, ніж привозити його з зарубіжжя. Така позиція уряду зробила його заручником економічної блокади ОРДЛО. Якщо Україна претендує на право стати членом Євросоюзу, то уряд повинен відійти від старих пострадянських методів управління економікою і в тому числі енергетичною галуззю. На жаль, українські олігархічні структури, які володіють великою кількістю підприємств важкої промисловості на Сході країни звикли вичавлювати з цього бізнесу все, але свій прибуток вони не вкладають в більш альтернативні види енергетики.
Якщо відкинути політичні міркування і подивитися на проблему поставок вугілля в Україну з ОРДЛО з чисто технічної сторонни, то виявиться, що енергетична безпека України стала заручником старих технологій, недалекоглядності уряду. А вирішальну роль в ситуації, що склалася зіграла економічна вигода окремих олігархічних груп, які мають підприємства в окупованому Донбасі. Вийшла банальна ситуація – економічна вигода, яку десятиліттями отримували олігархи на Сході країни від роботи своїх підприємств за рахунок видобутку вугілля, привела економіку України в енергетичний глухий кут. Впроваджувати альтернативні енергетичні технології потрібно було раніше, зараз потрібно екстрено рятувати Україну від енергетичної кризи.
[articles_related]