Нещодавно голова НАБУ Артем Ситник відзвітувався про результати роботи антикорупційного відомства у 2016 році. Виявилося, що ефективність цього відомства залишає бажати кращого. Попри те що нинішні корупціонери стали доволі активними та нахабними, складається враження, що Антикорупційне Бюро працює у напівсонному стані. У чому причина такої повільної роботи НАБУ?
Вкрай низька ефективність
Як повідомляють соціологічні опитування, українців зараз хвилює не тільки добробут, але й результати боротьби влади з корупцією. Тому суспільству було цікаво почути звіт новоствореного відомства НАБУ по боротьбі з корупцією.15 січня 2017 року голова Національного Антикорупційного Бюро України Артем Ситник відзвітувався про роботу відомства. За законом НАБУ повинно звітувати двічі на рік: в лютому і в серпні. Цього разу звіт стосувався результатів за увесь минулий 2016 рік. За цей час накопичилось дуже багато питань до пана Ситника, адже його відомство існує вже довгий час, а корупція як була, так і нікуди не поділась. І це при тому, що борються з нею аж три відомства: НАБУ, Спеціальна антикорупційна прокуратура і НАЗК.
Завдання Бюро наразі найголовніше – вирахувати корупціонерів і зупинити їх злочинні схеми. Попри досить широкі повноваження структури, результати її діяльності просто «вражають». Вражають, звісно, у негативному плані. За цілий рік роботи відомство, яке очолює Артем Ситник, довело до суду лише 50 справ, з них лише 12 дійшли до логічного фіналу – обвинувального вироку. Ще цікавішою є сума, яку вдалося повернути до України, заморозивши корупційні схеми. Лише 116 мільйонів гривень було отримано державою. Цифра вражає, адже вона менша за бюджет НАБУ. Це притому, що корупціонерами щороку розкрадаються мільярди гривень на всіх рівнях. Куди діваються гроші українців і чому Антикорупційне Бюро не може нічого з цим зробити? На це пан Ситник в своєму звіті не відповів.
Гіпотетична користь
Виправдання у Артема Ситника все ж знайшлись і якщо повністю їм довіритись, то не все так погано. Наприклад, за його словами відомство запобігло розкраданню 583 мільйонів гривень. Це вже краще, але все ще недостатньо, враховуючи традиційну системність корупції в Україні. Інша гіпотетична цифра, яка на думку голови НАБУ має бути цікавою українцям, це 82, 9 мільярда гривень. Це виявлена сума збитків, завданих державі корупцією. Така констатація факту вражає з двох причин: по-перше, чому в Україні при трьох нових антикорупційних відомствах, крадуть такі гігантські суми грошей. По-друге, цьогорічний дефіцит бюджету склав меншу суму, ніж вкрадені українською корупцією кошти. Тобто грошей, які під носом у НАБУ вкрали могло вистачити, аби чи не вперше за всі роки незалежність вийти в плюс. Виявляється, Україна здатна заробляти більше, ніж витрачає, якщо пересаджати корупціонерів, а вкрадені гроші повернути в державну казну. Рецепт благополуччя держави, схоже, дуже простий.
До честі Ситника, є у нього й дійсно вартісні заслуги. Наприклад, ліквідація схем Олександра Онищенка в «Укргазвидобуванні». Тепер це підприємство вийшло на прибуток і навіть стало найбільшим платником податків до бюджету. Як досить точно помітив чиновник, найбільше корупціонерів сидить в схемах у державних підприємствах. Звідси виникає закономірне питання, чому Антикорупційне Бюро працює так повільно? Чому НАБУ знає де шукати, знає скільки крадуть, але нічого не робить? Ось і виходить, що користь від НАБУ поки тільки гіпотетична, а усі питання до цього органу – символічні.
Проблема в судах
Сам же голова НАБУ Ситник у гальмуванні процесу звинуватив судову систему. На його думку, корумповані суди умисно працюють проти держави. Ці слова можна зрозуміти, адже справді, суди у нас заповнені корупціонерами, чесного суддю знайти важко. Але знову ж таки виникає закономірне питання: а чому немає справ проти суддів? Дивно чути скарги на корупцію від голови найбільшого антикорупційного відомства. Проте чиновник не здається і пропонує альтернативне рішення. За його поданням в Україні має бути створено спеціальний антикорупційний суд, який буде займатися поданнями НАБУ. Таким чином, на думку голови НАБУ, корупціонери не зможуть втекти від покарання. Таке рішення логічне і назрівало давно: щоб перемогти системну корупцію, потрібно створити нову систему, де корупції немає взагалі.
НАБУ повинно прокинутись
Цілком очевидно, що так далі тривати не може. Подібне напівсонне ведення справ у НАБУ є неприпустимим. У Ситника є час до наступного звіту у серпні, аби якось виправити ситуацію. Новий антикорупційний суд надалі позбавить голову НАБУ усіх виправдань. Адже українське суспільство вже давно чекає конкретного результату від НАБУ. Зрозуміло, що при такому шаленому рівні корупції суспільству потрібно не 12 засуджених за рік за корупцію, а як мінімум у рази більше. За наявної ситуації, до суду мають передаватися десятки справ щомісячно. Всі розуміють, що корупція є і всі знають, де вона ховається. Ефективність НАБУ – це питання національної безпеки. Час пану Ситнику нарешті попрацювати як слід, бо терпіння в українців не безкінечне. Але що конкретно може прискорити доволі кволу роботу НАБУ? Можливо реальна судова реформа зможе зробити роботу Антикорупційного Бюро більш ефективним і в його співробітників виникне певний азарт до виявлення нових корупціонерів. А поки що НАБУ приречене існувати та працювати в напівсонному режимі.
[articles_related]