RSS
App Store Google Play
Більше інформації
Реклама
Актуально
  • Київський суд скасував тюремний вирок бойовику-бразильцеві
  • Два десятки українців видворять з Польщі
  • В ООН заявили про брак грошей на Донбас

Українці мають шанс змінити країну на краще

Георгий Майский 10 січня 2017, 19:22
Українці мають шанс змінити країну на краще
  • Знайдені 200 тисяч доларів літня японка віднесла в поліцію

    Знайдені 200 тисяч доларів літня японка віднесла в поліцію

Проводячи аналіз того, що відбувається в Україні, обмінюючись своїми думками з різними людьми і виходячи з коментарів в соціальних мережах створюється враження, що в нашій країні відбувається не оборотний процес зміни «еліти» - «колишніх» змінюють на своїх. І скільки часу це триватиме, навряд чи хто скаже. При цьому, новачки – безпринципні і не рахуються з жертвами в ім'я свого блага.

Але разом із тим, саме зараз українці все ж, мають шанс змінити свою країну, зробивши її нормальною правовою та цивілізованою державою. Звичайно, в це нам дуже хочеться вірити, але зробити це буде досить непросто. І скільки часу для цього знадобиться, питання досить складне. Але все залежить від нас з вами - простих українців. Адже недарма кажуть, що гуртом і батька легше бити.

На велике розчарування зараз в Україні влада намагається пустити нам пил в очі, видаючи бажане за дійсне. Настали, незважаючи на свята, які вже скоро закінчуються, досить смутні часи – бідні і середній клас продовжують зубожіти, а ось мільярдери буквально з жиру бісяться, хизуються у всій красі перед народом, і при цьому ні грама не соромляться. Можливо, настав час, коли декому потрібно дати зрозуміти, що «жити по-новому» і жити впроголодь – це не сумісні цілі. Так як ремінь можна затягувати до пори до часу і всьому приходить свій термін, а розпочату справу у більшості випадків доводять до логічного завершення. Згоден, що навіть при величезному бажанні змінити все і вся одним помахом фактично неможливо, але завдяки колективним зусиллям, терпінню і старанням - це під силу. Просто необхідно поставити перед собою завдання з очищення «авгієвих стаєнь».

Так, як же нам чинити? З чим боротися? З владою чи її «справедливими» новими законами? Міняти владу або правила гри? З одного боку - неможливо побудувати справедливу, правову державу на беззаконні, бо правом нехтувати не можна ні в якому разі. Але і вестися на гучні гасла, теж не можна. Не варто перевтілюватися в Дон Кіхота, борючись з вітряними млинами. Перш за все, необхідно розібратися в суті питання і поставити його професійно. Не варто переходити на огульні звинувачення та не вішати ярликів, якщо немає доказів провини, або коли вона не очевидна. Можливо насамперед, необхідно все зважити і змінити правила гри так, щоб ними неможна було маніпулювати.

Швидше необхідно боротися за зміну правил і законів, а не займатися безглуздими звинуваченнями і переливанням води. Тільки таким чином стане можливим знайти той правильний шлях, яким має йти правова, розвинена держава. Інакше вижити неможливо. Одними гаслами ситий не будеш. Необхідні конкретні справи, але поки нам доводиться спостерігати лише мишачу метушню, яка тільки сприяє недругам і продовжує руйнувати державу!

Візьмемо, наприклад, обмеження на обіг готівки. Чим все закінчилося – розвели руками і мовчки проковтнули пігулку. Подумаєш, тепер будемо платити більше комісії в банк за вагомі покупки.

Але так міркувати досить наївно. Адже завдання мудрагелей полягала в тому, щоб вас взагалі позбавити грошей на вагомі покупки. До чого вони вам? Таким чином, готується масштабна конфіскація грошових коштів у середнього класу, щоб таким способом убезпечити владу від небажаних погроз з його боку. Такий хід ні Кучмі, ні біглому Януковичу не спадав на думку. Ось вже справжній виверт щодо знищення середнього класу, який єдиний може реально протестувати. Працівники бюджетної сфери, перебуваючи у державної «годівниці», не будуть перешкоджати владі, бо тремтять перед нею, щоб не втратити роботу, яка хоч якось, але все ж, дозволяє триматися на плаву. Але це ж не більшість народу України, а лише мала її частина.

Щоб не бути голослівним, давайте все ж спробуємо розібратися в цій схемі. До чого ж може привести таке положення справ?

Напевно в даному випадку переслідується мета - загнати народ в банки, які доживають останні дні, попередньо провівши їх дерибан, використовуючи тимчасові адміністрації. Прикладом в даному випадку може послужити історія з «ПриватБанком».

Потім, коли вся картина буде на лице, нам нарахують податки, правда вже заднім числом і, як забажає податкова. Природно, що податки для всіх стануть, в буквальному сенсі, не підйомними. А їх вибиванням займуться заздалегідь підготовлені для цього «приватні судові виконавці», які будуть «працювати» будь-якими методами. Тут вже хочеш, не хочеш, а з грошима доведеться прощатися. Тому без ілюзій. Все буде проходити серйозно і системно. І цей процес необхідно зупинити вчасно. Інакше, як та стара з казки «Про золоту рибку», залишимося біля того ж, розбитого корита.

Ті можливості, які з'явилися у нашої країни після Революції Гідності поступово відходять у небуття. І якщо не відбудеться кардинальних змін всередині держави, то Україна втратить все нажите непосильною працею. І ми так і залишимося нікому непотрібною країною з розкраденим і загубленим виробництвом.

Прогнозувати – справа неприємна, бо за такі прогнози тебе відразу ж можна віднести до всепропальщиків. Але як бути інакше? Адже спокійно спостерігати за тим, що відбувається вже немає ніяких сил. Все, що відбувається вже давно йде не за прогнозованим планом і не так як ми собі це уявляли. Яким же буде майбутнє України? 

Політики, оцінюючи ситуацію, часто говорять не те, що відбувається насправді, а швидше озвучують те, що хоче почути народ. Їх популізм не дає реального уявлення ситуації. Але подолати кризу і осягнути істину не дозволяє замовчування подробиць і прикрашання реальності. Тому і прийняття необхідних заходів, доклавши для цього максимум зусиль для оздоровлення ситуації, стає непосильною ношею. Також немає особливого бажання згущувати фарби, входячи в новий рік з песимістичним настроєм.

Але все ж, давайте копнемо глибше. В даний час в світі йде смуга нестабільності, що ще не так давно здавалося малоймовірним, але на сьогоднішній день увійшло в реальну фазу. І цьому можна привести багато прикладів, проте це вже буде темою іншої статті. Можна навести лише окремі приклади, щоб не здатися голослівним. Хто міг прогнозувати перемогу Дональда Трампа? Але, як би це не виглядало дивним - це таки сталося. А тепер, хто візьметься передбачити подальшу стратегію США по відношенню до України, і які глобальні події можуть нас очікувати в рамках геополітики у найближчі роки?

Україна перебуває в зоні, як зовнішньої, так і внутрішньої нестабільності. Президент України, Верховна Рада, Кабінет Міністрів не користуються особливою довірою у народу, що з часом цілком може призвести до їх зміни і пошуків винного. Взяти, наприклад, нинішню Верховну Раду. Де в ній можна знайти реальну коаліцію? Голосування за той чи інший законопроект проходить кулуарно. Візьмемо в даному випадку, приміром, хоча б голосування за Державний бюджет.

Президент Петро Порошенко – це окрема тема для розмови. Так! Старається! Але результат? Адже судять не по бажаннях, що-небудь зробити, а про те, як це виконано. І якщо плани розходяться з реальністю, то це просто важко не помітити. Так, складний час. Так, не все так просто, як нам би цього хотілося. Але хотілося б бачити реальним прогрес, а не захмарні обіцянки, які іноді викликають істеричний сміх.

Так, на Донеччині тривають військові дії! Але що робиться у напрямку їх якнайшвидшого завершення? У багатьох складається враження, що цей процес навмисно затягується, бо комусь це на руку. Не будемо переходити на особистості, бо так можемо остаточно зайти в глухий кут і так і не дочекатися світла в кінці тунелю. А що несе війна в Донбасі? Нові невинно загублені душі, прибуток від контрабанди і ... Українці втрачають на фронті своїх близьких і друзів, і в цьому зв'язку бажають бачити план врегулювання конфлікту. Але такого влада народу не представляє. Залишається думати, або його нема, або на верху сподіваються на авось. Мовляв, і так все мине і розсмокчеться само собою.

А ось агресор, не постраждавши особливо від санкцій, мабуть, починає розправляти крила, так як світова кон'юнктура зазнала змін і далеко не на користь Україні. Все частіше чути голоси в європейській спільноті про скасування санкцій проти Росії, того й дивись, як все зміниться не в нашу сторону і голосування за їх скасування стане реальністю. При цьому аргументи для цього довго шукати не треба, бо вони знаходяться на самій поверхні.

Не варто забувати і про майбутні в 2017 році парламентські і президентські вибори у провідних країнах Європейського союзу - Франції та Німеччині. І тут вже, наприкладі Трампа, бабка надвоє сказала, гарантій приходу до влади лояльних до України сил немає ніяких. При цьому з наближенням виборів тиск на нашу країну лише зростатиме, що досить зрозуміло бо Захід хоче бачити «позитивну динаміку» реформування в нашій державі, а не суцільні обіцянки і топтання на місці.

Не так яро як раніше, відчувається підтримка Польщі, одного з головних партнерів України. І на це є свої об'єктивні і суб'єктивні причини, однією з яких можна вважати недоробку нашого Міністерства закордонних справ. Таким чином в 2017 рік ми входимо зі значними втратами довіри з боку зовнішніх друзів.

Але разом із тим, події, що відбуваються в Україні, це не щось нове і незвідане, бо такий шлях переходу від соціалізму, який так і не відбувся, пережила не одна пострадянська країна. І ці країни теж пережили чимало випробувань, перш ніж підняли свій рівень життя, хоча і не всім вдалося досягти реальних висот в цьому напрямку. Євромайдан і війна показали, що в Україні все ж є активне громадянське суспільство, здатне на будь-які зміни. Але зараз ситуація склалася таким чином, що необхідні реальні рішучі дії, які на превеликий жаль поки не помітні. І рішенням цього назрілого питання, необхідно займатися в реальному часі і не відкладати його в довгий ящик, намагаючись знайти причини неможливості його вирішення, бо зволікання смерті подібно.

Країні необхідно провести деолігархізацію, зробити судову систему антикорупційною і вести прозахідний курс. Крім того, буквально саме по собі напрошується зниження податків і участь держави в економічному житті країни. Зміни в українській армії відбулися, хочеться вірити в позитивному напрямку, і тепер необхідно створити нову оборонну концепцію, що включатиме в себе «премікс» професійної та строкової служб в армії.

Україні необхідна консолідація нових реформаторських сил, які зобов'язані стати гарантованою опорою в боротьбі з адміністративним ресурсом і олігархією. Тут не виключається можливість появи на політичному рингу нового гравця, так званого «окопного братства», яке почне задавати владі неприємні запитання і вимагати на них відповідей.

Країна просто зобов'язана скинути з себе тягар відчутних соціальних питань, а влада не уникнути оновлення і переходу до реального реформування, яке має прийти на зміну окозамилюванню. А в такому разі дострокові вибори просто неминучі, хоча це і крайні заходи, але все ж, досить реальні і такі, які мають принести користь в оздоровленні суспільства. При цьому дострокові вибори повинні проходити за новими правилами, прийнятими не без участі і підтримки наших західних партнерів. І в цьому питанні головну роль має зіграти українська громадськість, показавши свою зрілість та відповідальність у прийнятті злободенних рішень.

Українці перестали вірити в словоблуддя і чекають реального поліпшення в країні, а не міфічного. Досить затягувати пояси, пора б вже замислитися про благо країни і народу України, адже демократія не має іншого механізму політичних змін в існуючій системі. Всі громадяни країни зобов'язані внести свою лепту і понести відповідальність за прийняте рішення. Інакше країною і далі будуть керувати корупціонери та їх дармоїди. Іншого шляху у нас немає. Поки не пізно - потрібні зміни, до цього потрібно прагнути. Залишилася справа за малим – почати процес і успішно його завершити. Хотілося б вірити, що цей успіх відбудеться вже в нинішньому році, бо зволікання смерті подібно. Україна просто зобов'язана стати багатою, розвиненою, впливовою, правовою державою, яка буде існувати не всупереч, а завдяки працьовитому народові.

 

Більше інформації
Коментарі 0

Тільки зареєстровані користувачі можуть лишати коментарі.