RSS
App Store Google Play
Більше інформації
Реклама
Актуально
  • Єльченко закликав перенести переговори по Донбасу з Мінська
  • Депутати запропонували дозволити українцям керувати авто без прав
  • НКРЕКП пропонує підняти тариф на електроенергію та позбавити людей субсидій

Чиї права захищатиме новий Трудовий кодекс

Алекс Зоркий 24 березня 2016, 19:36
Чиї права захищатиме новий Трудовий кодекс
  • Після урагану Флоренс на поверхні води почали дрейфувати небезпечні мурахи

    Після урагану Флоренс на поверхні води почали дрейфувати небезпечні мурахи

Як відомо, трудові відносини українських роботодавців і працівників до сих пір регулюються старим Трудовим кодексом - КЗпПУ від 1971 року. Принципи трудових відносин давно змінилися, а закон який дістався у спадок після розвалу радянської системи, до цих пір не змінений. У квітні 2016 року депутати обіцяють остаточно ухвалити новий Трудовий кодекс. Хто більше виграє від нового пакету трудових законів, роботодавець чи працівник, поки не зрозуміло. Не виключено, що згідно з поправками українці зможуть на іспанський манер проводити Сієсту - двогодинну обідню перерву і самостійно планувати графік роботи.

Новий трудовий кодекс хтось називає «Законом для работоргівців», хтось навпаки «Звільненням від кріпацького права». Оновлений звід законів ставить завдання внести в українські трудові взаємовідносини прогресивні європейські норми. Але чи приживеться в Україні, те що виконується в ЄС?

Розглянемо деякі норми законопроекту Трудового кодексу.

Тепер при влаштуванні на роботу з кожним співробітником буде укладатись трудовий договір. У цьому документі будуть міститись- посадова інструкція, правила розпорядку організації і доповнення на розсуд роботодавця. До таких доповнень можуть відноситись - особливі умови праці, необхідна професійна підготовка співробітників та інші вимоги. Вносити зміни до трудового договору можна буде лише за згодою сторін. Так що при бажанні роботодавець може скласти такий договір, в який не зможе внести зміни найманий робітник. Зрозуміло, що не всі люди при прийомі на роботу зможуть повноцінно оцінити текст трудового договору. Вміле складання цього документу роботодавцем поставить його у вигідне становище.

Ще одне нововведення при прийомі на роботу - право роботодвця збирати інформацію про попередню роботу кандидата на посаду. Тим працівникам, хто звик чесно і професійно працювати, цей пункт може служити лише позитивною рекомендацією. Всі знають, що запис у трудовій книжці - «звільнення за згодою сторін» може приховувати за собою факти нехлюйства або несумлінність співробітника з яким мирно розійшлися. Збирати дані про минулу роботу за новим законом можна буде лише за згодою працівника. Відмова від збору такої інформації не може служити відмовою від прийому на роботу, хоча швидше за все буде насторожувати роботодавця. Раз людина щось приховує, можливо мав конфлікти на минулій роботі.

Приводів для звільнення працівника у новому законі побільшає. У старому законі причиною для звільнення було перебування на роботі в нетверезому вигляді, прогул, розкрадання. У новому законопроекті присутні такі причини для звільнення, як розголошення службової таємниці, порушення техніки безпеки. Європейські роботодавці прискіпливо ставляться до здоров'я своїх підлеглих. Тому в українській версії ТК причиною попрощатися з працівником може стати ухилення від проходження ним медогляду, або відмова від щеплень. Мовляв, якщо кандидат на посаду не стежить за власним здоров'ям, значить і до роботи буде ставитися так само.

У проекті ТК зменшується роль профспілок, які раніше відстоювали права працюючих. Хоча роль самих профкомів зараз носить чисто формальний характер, якщо працівник не влаштовує роботодавця, той завжди знайде на нього управу. Згідно нововведення,  відтепер роботодавцю не потрібно буде отримувати дозвіл профспілки при прийнятті рішень, досить буде лише поставити профком до відома.

З позитивних для працівників нововведень, можна відзначити збільшення основної оплачуваної відпустки на 4 календарних дні. Для тих, хто працював більше норми також передбачено збільшення оплати понаднормових робіт в потрійному розмірі. Така доплата нараховується, якщо за рік людина понаднормово відпрацювала понад 120 годин.

Відсиджувати на роботі необхідні години за новим трудовим законом теж не доведеться. Працівникові дається право більш ефективно розпоряджатись своїм робочим часом, так як він вважатиме за потрібне і вибирати свій, зручний йому режим робочого часу. Тепер можна буде ділити робочий день на частини, вибирати гнучкий графік роботи.

А ось контролювати роботу підлеглих роботодавець зможе із застосуванням технічних засобів - відео і аудіо спостереження,  GPS стеження. Використання технічних засобів для контролю підлеглих буде дозволено лише за умови повідомлення про це працівників. На ділі таке нововведення може відучити ледарів від порожнього марнотратства часу на роботі. Коли працівник знатиме, що можливий візуальний контроль, він не зможе «халтурити». За кордоном люди не менше наших схильні порушувати встановлені правила, але ймовірність присутності відеоспостереження змушує громадян дотримуватися норм закону і громадського порядку.

Досить незвичним для українців може стати поправка, яка дозволить працівникам робити перерву під час спеки. Введення так званої «Сієсти» - продовженого 2-х годинного обіду традиційне для південних країн ЄС. В умовах підвищеної спеки багато іноземних фірм і підприємств закриваються на перерву з 14:00 до 16-17:00 годин дня. Менталітет українців відрізняється від тих же іспанців, які можуть дозволити собі в обід помірно випити вина, ввечері не поспішають додому, а ділові зустрічі проводять в кафе. Для нашої людини слово «Сієста» може означати звичайну затяжну «п'янку» на роботі. У деяких держустановах співробітники і так використовують будь-який привід - день народження, релігійні свята, щоб обід плавно перейшов в банкет для всіх співробітників. Тут, як кажуть, - «що іспанцю добре, то українцю небезпечно».

Нові прогресивні норми Трудового кодексу за своєю сутністю копіюють права трудящих ЕС. Можливо не всі нововведення, якими успішно користуються європейці, за своєю сутністю припадуть до душі українським робітникам. З іншого боку, старе трудове законодавство було створено для радянської системи, де праця була однотипною і малоефективною, багато що робилося формально і для галочки. Якщо вже Україна зробила крок у напрямку ЄС, то саме час прийняти ті трудові норми, за якими успішно живе Європа. Головне тут, щоб українці правильно сприймали і виконували запропоновані норми нового трудового законодавства.


Більше інформації
Коментарі 0

Тільки зареєстровані користувачі можуть лишати коментарі.