RSS
App Store Google Play
Більше інформації
Реклама
Актуально
  • Ахметов може «перекрити» воду киянам
  • Український уряд забув позбавити Поклонську громадянства
  • Україна запустить виробництво електробусів

Антинаукова акція експертів Центру політико-правових реформ?

AleKo (Александр Н. Костенко) 21 вересня 2017, 12:00
370

Центр політико-правових реформ виступив із "Заявою ЦППР та інших громадських організацій щодо законопроекту №6232", в якій закликає народних депутатів голосувати проти тієї норми законопроекту, що "дає сторонам можливість залучати "експертів у галузі права" для роз'ясненя суду як застосовувати норми українського права за наявності прогалин у регулюванні (ст.74, 115, 116 ЦПК, ст.69,112, 113 КАС, ст.71, 109, 110 ГПК у редакції законопроекту)". Цю заяву підписали: 

"Центр політико-правових реформ

Група “Судова реформа” Реанімаційного Пакету Реформ

Центр протидії корупції

Фундація DEJURE

ЧЕСНО.Фільтруй суд

Автомайдан

ГО "Всеукраїнська ліга правників проти корупції".

При цьому, підписанти заяви аргументують свою позицію наступним чином: "Послуги таких "експертів" включаються в судові витрати і можуть бути стягнуті зі сторони, яка програє справу. Вочевидь ці норми є результатом лобіювання інтересів науковців-правників, які отримають додаткові можливості для заробітку за рахунок учасників процесу, хоча реальної потреби у їх залучені немає, адже сам суд є експертом у галузі права".

Тут можуть виникнути три питання: 1.Звідки така зневага до науковців-правників, щодо яких має місце натяк на їх користолюбство, і до правничої науки в цілому? 2. Чим викликано намагання відрізати судову практику від юридичної науки? 3. Чи є такий підхід державницьким, зокрема в інтересах справедливого судочинства?

ЦІкаво, звідки для експертів ЦППР видно, навіть "очевидно" (!!!), що ці норми у законопроекті є продуктом "лобіювання" корисливих інтересів- науковців правників? Чому ці експерти не допускають, що ці норми про експертів у галузі права є в інтересах підвищення рівня наукового забезпечення судочинства? Що такого поганого, наприклад, в існуючій сьогодні практиці Конституційного Суду України, який використовує при розгляді звернень науково-правові висновки?

Цікаво також, чому експерти ЦППР не вважають за доцільне використати в інтересах підвищення рівня правосуддя результати науково-правових досліджень? Наприклад, науковець-правник 30 років займається дослідженням конкретних проблем цивільного чи адміністративного законодавства України і має напрацьовані пропозиції щодо практичного їх вирішення. Чому ці напрацювання мають бути відрізані від судової практики? Виявляється лише тому, що, на думку експертів ЦППР, науковці-правники мають корисливий інтерес на цьому заробити? Ось така логіка, що побудована на звинуваченні науковців-правників в користолюбстві. Хіба не дивно, що саме цей аргумент використовується експертами ЦППР проти "експертів в галузі права"? Що, аргументів по суті проблеми для серйозної дискусії не вдалося знайти? 

І ще один "експертний перл" ЦППР. У його заяві стверджується: "адже сам суд є експертом у галузі права". Якщо звернутися до визначення поняття "експерт" і "експертиза" у чинному законодавстві України (див., наприклад Закон України "Про наукову і науково-технічну експертизу"), то виходить з позиції ЦППР, що суд, - якщо він "експерт", - має не просто постановляти своє рішення, а й ще НАУКОВО ОБГРУНТОВУВАТИ його, як це властиво для ознак ЕКСПЕРТИЗИ. Тобто, якщо суд "сам є експертом", то він має здійснювати НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ і викладати хід свого НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, з якого виводити своє рішення. Питання: чи є це функція суду? 

До речі, при Верховному суді України  функціонує Науково-консультативна рада, яка складається з висококваліфікованих юристів-науковців - докторів і кандидатів юридичних наук. Положенням про цю раду передбачено: " Члени Ради відповідно до визначеної судової спеціалізації за зверненням суддів Суду надають наукові висновки щодо питань, визначених пунктом 1 цього Положення. 

На прохання голови Ради члени Ради також вивчають питання, що виникають у судовій практиці, і подають до Суду рекомендації щодо:

а) проектів законодавчих актів, що стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням судової системи України;

б) проектів конституційних подань Суду до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;

в) інших питань діяльності Суду, підготовка яких потребує наукового забезпечення".

Отже, навіть найдосвідченіші судді Верховного суду в певних випадках користуються науковими висновками експертів у галузі права. 

Очевидно, Не лише Верховний суд, а й будь-який суд в будь-якій інстанції має використовувати експертні висновки, якщо вони необхідні для обгрунтування його рішення, а не здійснювати самостійно експертизу. А експертиза жодним чином не може і не повинна підміняти собою повноваження і компетенцію суду! Саме виключно суд має оцінити будь-які експертні висновки і може або їх врахувати, або їх не враховувати. Тому не експерт, а лише суд є відповідальним за своє рішення, а експертиза в галузі права цей принцип не порушує.  Хіба це суперечить вимогам і стандартам СПРАВЕДЛИВОГО СУДОЧИНСТВА? 

Коментарі0

Тільки зареєстровані користувачі можуть лишати коментарі.