RSS
App Store Google Play
Більше інформації
Реклама
Актуально
  • Зубко виступив за відмову від централізованого гарячого водопостачання в Україні
  • Юні бійці: У «ДНР» півсотні дітей відправили у військовий табір (ВІДЕО)
  • Українська фармкомпанія «Біофарма» самоліквідується

​Енергоефективність міського господарства

Марина Кондратенко 30 січня 2018, 00:04
881

25-26 січня у Києві відбулася конференція «Досвід Польщі, Норвегії та України у сфері підвищення енергоефективності міського господарства» за організації Асоціації міст України (виконавчий директор – Олександр Слобожан). Захід зібрав понад 100 учасників – представників органів місцевого самоврядування з українських, польських на норвезьких міст. Спікери обговорили проблемні питання, напрями державної політики та результати співпраці в рамках Проекту «Польсько-норвезька допомога для підвищення енергоефективності в Україні» (лютий 2017 - березень 2018). Польща і Норвегія вже кілька років є партнерами щодо запровадження енергоефективності на муніципальному рівні. Тепер це партнерство стало тристороннім спільно з Україною.

Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло у своєму виступі підкреслив: «Польсько-українсько-норвезька співпраця, дійсно, новий елемент в сфері енергоефективності, що відбувається за підтримки асоціацій місцевого самоврядування. Приємно, що Польща активно допомагає Україні у цьому процесі. Є також безпосередня співпраця між польськими та українськими містами з обміну досвідом та навчання для місцевої влади, зокрема у галузі енергоефективності. Україна рухається і реформа в сфері енергоефективності дає результати. Майдан та реформи останніх років показали, що країна змінюється (з`явилося і Національне антикорупційне бюро). Польща вже готова допомагати не лише консультативно, але й вкладати інвестиції в українські проекти. Головне - має бути транспарентність (відкритість) і відповідний клімат для інвестування. Великий потенціал – також фінансування з Європейського союзу та інших джерел. З моменту вступу Польщі до Європейського союзу чимало змін і напрацювань – ми самі вдосконалюємося, враховуючи міжнародні стандарти».

Представник Асоціації міст Польщі Анджей Поравський додав: «Україні потрібен технічний та фінансовий інструментарій, слід впроваджувати інноваційні рішення та енергозберігаючі технології. Успіх реформ і децентралізації публічної влади є важливим для подальшого розвитку України як демократичної енергонезалежної державиЄ велика зацікавленість щодо співпраці з українськими містами: польські гміни мають найбільшу кількість партнерів з містами з Німеччини, а на другому місці – українськими містами. Приклади такої співпраці – «Житомир – Плоцьк», «Коростень – Красне», «Тернопіль – Гошів», «Вінниця – Кельце». У певному сенсі лідером з енергоефективності у Польщі є місто Бєльсько-Бяла (член Європейської асоціації енергоефективних міст)».

Польська сторона озвучила, що в масштабах всієї країни були успішно реалізовані 120 проектів на загальну суму 144 млн. євро. В Україні на початок 2018 року зареєстровано 37 програм енергоефективності, з яких 12 обласних (Житомирська, Кіровоградська, Івано-Франківська, Сумська, Чернігівська та інші) на загальну суму 35 млн. грн. І лиш кілька міст в Україні (Рівне і Чернігів) співфінансують такі проекти з місцевого бюджету на рівні 40%, в решті проектів – 15-20%. Що суттєво відрізняється від європейської практики.

Заступник голови місії, Посольства Норвегії в Україні Фредрік Артур говорив, що «проблеми в сфері енергоефективності стосується, в першу чергу, економії ресурсів, рівня комфорту закладів соціально-побутового характеру, в першу чергу – дитсадків, лікарень, шкіл». Норвезькі колеги та науковці розказали, що на відміну від України у них є своя проблема – «країна заможна, більшість громадян мають свої приватні гірські будинки, 40% енергоспоживання в Норвегії припадає на такі будівлі…люди люблять комфорт, вони не є заощадливими - у Осло в будинках, наприклад, може цілодобово горіти світло, рівень споживання росте, навіть інноваційна освіта потребує значних затрат електроенергії – відео-дошки та інші ноу-хау». Тому виникає питання протиставлення "суспільства комфорту" SMART- енергосвіту. І оскільки для скандинавських країн питання економії грошей не буде мотивуючим, всі сили влада кинула на інформаційні кампанії серед жителів, у 2019 році примусово в усіх будинках будуть SMART-лічильники, теплові насоси (що вже десь на 9% знизили рівень витрат), створений 17 років тому фонд з енергоефективності ENOVA (на кшталт того, що планують запустити в Україні влітку 2018 року) субсидіює юридичні та фізичні особи, що мають на меті провести теплоізоляційні заходи чи якісь модернізації, спрямовані на підвищення енергоефективності.

З практичного говорили також про можливості реалізації проектів у сфері енергоефективності на засадах державно-приватного партнерства в Україні. Цей інструмент активно використовується у Польщі та Болгарії. Усі механізми та нормативна база в Україні цілком відповідає міжнародним нормам та кращим європейським практикам. Проте, прикладів успішного партнерства в Україні поки обмаль.

Народний депутат України, заступник голови комітету з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства Альона Бабак зауважила: «В Україні 32% кінцевого споживання всіх енергоносіїв відбувається саме в житловому секторі, на другому місці – металургія, потім – хімічна промисловість, транспорт. 15% використання енергії залежить напряму від самих користувачів, ми також розуміємо яке значення від співпраці органів місцевого самоврядування (ОМС) з населенням. У Києві, Луцьку та Хмельницькому вже запроваджені т.зв. Центри енергоефективності, які надають енергоконсалтинг - технічну та правову підтримку жителям громади з будь-яких питань ефективності використання енергії в Україні. Є сенс поширювати цей досвід на всю Україну з тим, щоб ОМС згодом стали центрами сервісу для людей, відчували їх потреби та робили доступними послуги для споживачів».

Важливо сьогодні – це усвідомлення органів місцевого самоврядування, що інвестиції кожної окремої громади в енергозаощадження – це довгострокове вкладення, в кінцевому рахунку – це поштовх до економічного розвитку свого регіону. Водночас, питання енергоефективності є стратегічним і торкається національної безпеки держави. Тому з боку держави також потребує підтримки. В першу чергу, потрібно розробити та затвердити державну програму підтримки кредитування підприємств тепло- та водопостачання на придбання ними приладів комерційного обліку, закласти кошти у Держбюджет на ці цілі, внести зміни до порядку надання т.зв. «теплих кредитів», передбачивши можливість участі у відповідній програмі управителів житла (на «теплі кредити» виділено 400 млн. грн. – дуже важливо мати критерії, за якими оцінювати, який ефект дали витрачені кошти за цими кредитами). 

Коментарі0

Тільки зареєстровані користувачі можуть лишати коментарі.